Вугілля кам’яне та шихти на його основі. Метод визначення тиску розпирання, який виникає під час коксування

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Вугілля кам’яне та шихти на його основі. Метод визначення тиску розпирання, який виникає під час коксування

У стандарті наведено метод визначення величини тиску розпирання вугілля та його сумішей (шихт).

У процесі коксування індивідуального вугілля, або вугільної шихти тиск розпирання виникає при зростанні опору фільтрації парогазових продуктів деструкції з утвореного пластичного шару і може бути більшим, або меншим в залежності від властивостей вугілля чи шихти. В значній кількості випадків він досягає максимального значення, коли по вісі камери коксування сходяться пластичні шари, які переміщуються від гріючих стін камери. Після змикання пластичних шарів і утворення по вісі вугільної завантажки напівкоксу тиск різко падає, що пов'язано з проривом газу через пори і тріщини напівкоксу-коксу, головним чином, в бік гріючих стін та з припиненням існування пластичного шару.

У зв'язку з тим, що тиск розпирання не є величиною адитивною, то його необхідно вимірювати при змінах марочного складу вугільної шихти, та для характеристики вугіль які надходять на підприємство. Оскільки безпосередньо в промисловій коксовій печі неможливо визначити тиск розпирання коксуємої вугільної завантажки, то його зазвичай визначають побічним шляхом – в напівпромислових, або лабораторних установках. Даний метод дозволяє відтворити тиск розпирання, що має місце в промисловій печі так як він моделює процес коксування в ній.

У розрахунках міцності опалювальних простінків гранично допустима величина тиску розпирання приймається рівною 7 кПа (проектна величина навантаження на вогнетривку кладку всіх нині діючих коксових батарей к/х підприємств України). Дотримання в процесі коксування нормативного рівня тиску розпирання шихти дозволить не застосовувати під час видачі коксового пирога надмірного зусилля електродвигуна коксовиштовхувача (амперажу) на стіни камер печей, уникати буріння печей, зменшити втрати коксу під час виконання операцій з їх розбурювання.

В цілому, застосування даного методу дозволить продовжити термін експлуатації коксових батарей, знизити витрати на гарячі ремонти вогнетривкої кладки печей та не допустити зниження об’ємів виробництва коксу.

 

 

 

Last Updated ( Wednesday, 29 March 2017 07:09 )